Ні, на разі я не шукаю роботу, на те є свої очевидні причини, стосовно яких, я би хотів висловити сою думку. А на прикінці, для підняття духу, надати трішки мотивуючої інформації.

Сам по собі пошук роботи був ще тим квестом, особливо в IT, а якщо помножити це на війну, то зовсім якось сумно стає. Мало того, що вакансій стало значно менше, людей без запису в трудовій, що ти працював, а не просто вмієш, і до війни не дуже то хотіли брати (так, і це гірка правда), а зараз коли більшість національних компаній не наймає взагалі, а закордонні компанії коли чують слово "я з України", в 95% випадків відмовляють, мотивуючи це нестабільною ситуацією у нас в країні. Самі можете зрозуміти. Ні, роботодавців звісно можна зрозуміти, постійні тривоги, блекаути, та купа іншого. Хто ж хоче брати того, на кого важко покластись. Додати до цього ще хвилі світових скорочень після пандемії. Майже комбо. Але ж вишенькою на торті є, як не прикро це казати, проходження ТЦК, де майже зі 100% вірогідністю ти повністю здоровий, і конче необхідний.

Слава нашим ЗСУ, за те, що захищають нас. Це беззаперечно. Але ж кожен повинен теж бути на тому місці, де він можете принести найбільшу користь собі та своїй країні. Тому й людей що шукають роботу теж треба зрозуміти. IT одна з небагатьох галузей у нас, що зараз працює, і охочих в ній працювати дуже багато. Це гарно і водночас погано. На одне місце більше ніж 10 людей в середньому (я гадаю, що я щей суттєво применшив кількість, а може й ні). І як казали в одному з подкастів DOU "зараз ринок роботодавця, а не працівника".

Минулий рік можна з прикрістю назвати як рік 404. Бо з очевидних причин його в гарному сенсі викинуло з життя.

Але як і кожен рік, сьогодні свято у Web-майстрів. так саме тих хто на зорі початку ери WEB займались розробкою сайтів. Зараз цих людей поділяють на front-end та back-end розробників. А ж суті це не змінює! Тому бажаю всім причетним, і собі в тому числі, швидкісного Інтернету, чудового надхнення, мінімум багів та максимум задоволення.

Зі святом вам товариші. А все інше буде Україна.

Підбиваючи підсумки, та роблячи висновки про рік , що майже минув, що можна сказати?

Ну приблизно те, що я на 60% дурень, бо значну частину того, що варто було зробити, да й в загалі потрібно було зробити, нажаль я не зробив! Це як по роботі, так і особисто. Про те, про що мріяв, я взагалі мовчу =(

Тому мабуть варто поставити перед собою деякі рамки, і за два місяці в майбутньому році, зробити робочий проект при найми на 30%. А літом довести до ладу деякі особисті речі.

З приводу навчання, то тут ще роботи ну дуже багато! Хоча була ідея поступити ще й на магістратуру, але то вже мабуть наступного року =)

Тому ще є куди розвиватись, чого досягати! Братись за розум, зціпивши зуби мовчки робити, щоб світле майбутнє таки настало, й не було соромно перед самим собою перш за все.

Цей рік показав, хто є хто. Кого можна назвати другом, а кого навіть знайомим називати не варто! Кожного року, на при кінці, я чищу коло свого спілкування, цього року я відпустив багато кого (ні не в поганому смислі слова). Бо не варто спілкуватись з тими, для кого байдуже що з тобою, але ти потрібен, коли від тебе є користь. Якщо ці люди це читають, то не ображайтесь, бо це й ваша заслуга!

Що хочеться побажати всім?! Миру та здоров'я! А все інше буде. Бо як я кажу: "Де наша не пропадала, скрізь знаходила вихід!".

З наступаючим Новим роком!

І так, з чого ж почати. Мабуть з того, що я не ідеальна людина, не ідеальний чоловік для своєї дружини (принаймі мені так здається). Але за досить довгий час, думки, що не давали спокою мабуть вже визріли, й час їх випустити, щоб спробувати рухатись далі!

Так про що я? Про соціальну поведінку людей при пошуку роботи, чи звільненні. Кажуть є таке поняття як «soft skills», якщо хто не знав, то це навичка спілкуватись з колегами, та й взагалі людьми.

Чи вмію я спілкуватись з людьми, та знаходити спільну мову, для вирішення тих чи інших питань?! Я гадав що так, але здається, що ні. Принаймі на думку декого! Під цим «деким» я маю на увазі свого минулого роботодавця.

Кажуть, що казати щось погане про свого минулого роботодавця, то дуже кепсько, й вказує на те, що ви людина токсична, а от же з вами будуть проблеми. Брати на роботу таку людину зазвичай не хочуть, бо це може вдарити по репутації в майбутньому, якщо вона звільниться, бо вона порушить той крихкий «мікроклімат» в колективі!

Ось саме тут, в мене дещо інша думка! І байдуже, що це може вплинути на мої подальші плани з працевлаштування. Бо принаймні я буду чесний із собою та оточуючими (а от же й з вами, хто читає мій блог)!

Також під час написання цього матеріалу, в мене з дружиною відбулась розмова, про несправедливе поводження з боку роботодавців. Про її випадок я теж напишу наприкінці.

Я вже не раз писав, що свят які я святкую, не так вже й багато. І одне з головних свят для мене, це день народження мого блогу. Мало хто святкує таке. Але все ж. Мій блог, то моє хобі, та скарбничка моїх думок і знань (не всіх звісно ж).

Цього року моєму блогові виповнилось 17-ть років. Аж не віриться, що вже стільки. А почалося все як щось цікаве ще з універу. Думав, що буде великий портал з купою софту та новин. Бо тоді так було модно =)

А з рештою все перейшло в русло персонального блогу. І я не жалкую про те!

Тому за звичаєм:

using System;

namespace HappyBirthday
{
    class Program
    {
        private static void Main()
        {
            DateTime today = DateTime.Now;
            DateTime birthday = DateTime.Parse("8/11/2005");
            int dayInYears = 365;

            TimeSpan timeSpan = (today - birthday).Duration();

            int isBirthDayToday = timeSpan.Days / dayInYears;

            Console.WriteLine($"Today is my blog's birthday, today is his {isBirthDayToday} years");

        }
    }
}

З Днем Народження Нас!