Підбиваючи підсумки, та роблячи висновки про рік , що майже минув, що можна сказати?

Ну приблизно те, що я на 60% дурень, бо значну частину того, що варто було зробити, да й в загалі потрібно було зробити, нажаль я не зробив! Це як по роботі, так і особисто. Про те, про що мріяв, я взагалі мовчу =(

Тому мабуть варто поставити перед собою деякі рамки, і за два місяці в майбутньому році, зробити робочий проект при найми на 30%. А літом довести до ладу деякі особисті речі.

З приводу навчання, то тут ще роботи ну дуже багато! Хоча була ідея поступити ще й на магістратуру, але то вже мабуть наступного року =)

Тому ще є куди розвиватись, чого досягати! Братись за розум, зціпивши зуби мовчки робити, щоб світле майбутнє таки настало, й не було соромно перед самим собою перш за все.

Цей рік показав, хто є хто. Кого можна назвати другом, а кого навіть знайомим називати не варто! Кожного року, на при кінці, я чищу коло свого спілкування, цього року я відпустив багато кого (ні не в поганому смислі слова). Бо не варто спілкуватись з тими, для кого байдуже що з тобою, але ти потрібен, коли від тебе є користь. Якщо ці люди це читають, то не ображайтесь, бо це й ваша заслуга!

Що хочеться побажати всім?! Миру та здоров'я! А все інше буде. Бо як я кажу: "Де наша не пропадала, скрізь знаходила вихід!".

З наступаючим Новим роком!

І так, з чого ж почати. Мабуть з того, що я не ідеальна людина, не ідеальний чоловік для своєї дружини (принаймі мені так здається). Але за досить довгий думки, що не давали спокою мабуть вже визріли, й час їх випустити, щоб спробувати рухатись далі!

Так про що я? Про соціальну поведінку людей при пошуку роботи, чи звільненні. Кажуть є таке поняття як «soft skills», якщо хто не знав, то це навичка спілкуватись з колегами, та й взагалі людьми.

Чи вмію я спілкуватись з людьми, та знаходити спільну мову, для вирішення тих чи інших питань?! Я гадав що так, але здається, що ні. Принаймі на думку декого! Під цим «деким» я маю на увазі свого минулого роботодавця.

Кажуть, що казати щось погоне про свого минулого роботодавця, то дуже кепсько, й вказує на те що ви людина токсична, а от же з вами будуть проблеми. Брати на роботу таку людину зазвичай не хочуть, бо це може вдарити по репутації в майбутньому, якщо вона звільниться, обо вона порушить той крихкий «мікроклімат» в колективі!

Ось саме тут, в мене дещо інша думка! І байдуже, що це може вплинути на мої подальші плани з працевлаштування. Бо принаймні я буду чесний із собою та оточуючими (а от же й з вами, хто читає мій блог)!

Також під час написання цього матеріалу, в мене з дружиною відбулась розмова, про несправедливе поводження з боку роботодавців. Про її випадок я теж напишу наприкінці.

Я вже не раз писав, що свят які я святкую, не так вже й багато. І одне з головних свят для мене, це день народження мого блогу. Мало хто святкує таке. Але все ж. Мій блог, то моє хобі, та скарбничка моїх думок і знань (не всіх звісно ж).

Цього року моєму блогові виповнилось 17-ть років. Аж не віриться, що вже стільки. А почалося все як щось цікаве ще з універу. Думав, що буде великий портал з купою софту та новин. Бо тоді так було модно =)

А з рештою все перейшло в русло персонального блогу. І я не жалкую про те!

Тому за звичаєм:

using System;

namespace HappyBirthday
{
    class Program
    {
        private static void Main()
        {
            DateTime today = DateTime.Now;
            DateTime birthday = DateTime.Parse("8/11/2005");
            int dayInYears = 365;

            TimeSpan timeSpan = (today - birthday).Duration();

            int isBirthDayToday = timeSpan.Days / dayInYears;

            Console.WriteLine($"Today is my blog's birthday, today is his {isBirthDayToday} years");

        }
    }
}

З Днем Народження Нас!

Нещодавно сталося те, чого не було, й всі думали, що нас то мене. Але все таки сталося. Після масованого обстрілу країни, прилетіло й по нашому місту 😢 І здавалося б, чому дивуватись, чи ще що, коли в країні війна! А саме в такі моменти дещо бачиш зовсім по іншому!

Інколи не помічаєш тих речей, котрими користуєшся у повсякденному житті, бо вини є невід’ємною частиною нашого життя, й сприймається як те, що буде завжди. А коли зникає, то відчувається відразу. Зникла електроенергія, а з нею й вода, телебачення, Інтернет. Більшість гаджетів автоматично перетворились на «цеглини» (в простій мові).

Хоча я із того покоління, що ще застали вимикання світла в період 90-х, коли телевізор та радіо були єдиними розвагами в домі.

Сегодня очень интересный день в году! Казалось бы, просто 256-й день по счету, но именно этот день является особенным для тех, кто причастен. Это "День программиста". Праздник тех, благодаря кому, все могут читать и смотреть новости, слушать музыку на своих смартфонах. Да и вообще много чего.

Единственно что сейчас портит все это, это война с русскими варварами! Но и это не повод унывать, победа будет за нами!

А нам же остается пожелать всем причастным к празднику, поменьше багов, побольше мощного железа, интересных задач. С праздником вас друзья программисты!

P.S: в этот день "открыл для себя Америку", и смешно, и грустно, оказывается праздник в этот день, это праздник, пришедший к нам со стороны страны агрессора =( Если быть точнее, то в относительно недалеком прошлом его там предложили, а потом еще и узаконили. Поэтому для себя я решил, что вероятно это был последний год, когда я праздную его именно в этот день! А вот на какой день перенести этот праздник или все же оставить как есть, это уже сложнее. IT сообщество разделяется во мнении. Например, наибольшее число голосов набрала дата 7-е января, а это Рождество. По этому вопрос остался открытым.