Що можна сказати про цю книгу, напевно те, що вона написана людиною з нашим менталітетом в умовах сучасних реалій (колись був ковід, зараз війна).

В ній немає чітких інструкці до дій на всі випадки! В цій книзі радше даються поради, як зрозуміти причини конфлікту, та як бути, хоча для мене радше чи варто лізти їх вирішувати. Звісно якщо ви керівник, або на вас поклали обов'язки по вирішенню ситуації, що трапилась, тоді так, бо у вас немає вибору, але пам'ятайте, що не всі конфлікти можна вирішити, і інколи доведеться сказати людині чи компанії "допобачення".

Чи був я в таких ситаціях? Так, доводилось багато чого робити й пережити, але тут не про це!

Мій вердикт - для себе варто прочитати, якщо ви керівник, то беззаперечно ви мусите її прочитати!

В мене на полиці дуже багато книг до яких я сподіваюсь ще  дійду, бо нажаль зараз не так часто читаєш, через сімейні клопоти, та й обставини навколо, які не зовсім дають розслабитись, та зануритись в читання.

Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни;
Хто не знає ворога, але знає себе, інколи виграє, а інколи програє;
Той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію.

Сунь-Дзи "Мистецтво війни"

Ні, це не книга про те те як долати ворогів! Це книга про те, з чим ви зіткнетись, якщо почнете працювати в великих компаніях, і нажаль це компанії нашої країни в більшості випадків. Цитату я ж привів, бо книга написана російським автором, з орієнтацією на  їх реалії, але вони 100% співпадають з нашими. То ж виходячи з цього, нам є чому вчитись у наших ворогів.

Нажаль такої книги від українських авторів я не зустрічав. Від амереканських, чи європейських авторів, подібного матеріали достатньо, але є одне "але"! Їх моральні орієнтири, моделі поведінки, та засоби, дещо відрізняються від наших, і як наслідок, не завжди можуть бути застосовані до нащих реалій,  бо це буде так би мовити "натягування сови на глобус".

В анотації ціє книги, автор пише наступне:

"Pro:офис. Выжить в корпоративной среде" - это практическое руководство о том, как процветать в мире офисных работников и корпоративных интриг. Книга поможет разобраться в сложных (а иногда и откровенно нелепых) бизнес-процессах, подскажет секреты идеального резюме, научит проходить собеседования и находить экологичные выходы из спорных ситуаций (сокращение, увольнение, газлайтинг). Андрей Бутов, автор книги и ИТ-директор с двадцатилетним стажем, делится своим уникальным опытом, предлагая читателям различные стратегии и тактики, инсайты и ключи к эффективному руководству в ИТ и не только.

• Если вы устали от бесконечных «пустых» совещаний.
• Если вам кажется, что ваш непосредственный руководитель идиот (скорее всего, не кажется).
• Если вы не получаете ответ на свои отклики на сайтах поиска работы.
• Если вы идете в отпуск, но вас все равно заставляют работать.
• Если вы задумались о повышении зарплаты, но не понимаете, что для этого нужно сделать…

То эта книга для вас!

Вперше на цю книгу я звернув увагу на сайті книжкового магазину «Книгарня-Є». Але я й гадки не мав ні про що вона, ні як написана (хоча фрагмент і можна було прочитати, але я не зробив цього). Так як мені цікава психологія людської поведінки, я гадав, що на сторінках книги дають поради як бути в тій, чи іншій ситуації, в принципі так воно і виявилось в якійсь мірі.

Цю книгу я придбав передостанньою, до цього я прочитав такі книги як: НІСИ, Як спілкуватись з мудаками, Прокрастинація (смішно сказати, але вона досі не повністю прочитана).

В этот момент жизни довольно сложно что-то планировать. Все просто потому, что одному .... захотелось поиграть в войну. И в один миг жизни тысяч невинных людей превратились в одну сплошную неопределенность.

Ты не знаешь, что будет завтра. А по этому сложно что либо планировать. Особенно если ты хотел поменять свою жизнь очень кардинально. И все вроде бы начиналось вполне себе нормально, но тут произошло ужасное.

Но жить нужно дальше, идти к победе, к своей мечте. Да и просто вперёд.

Видео выше, немного помогает с этим.

У меня есть одно плохое качество! Я сам саботирую себя, точнее заставляю нервничать, обдумывая ситуации которые со мной произошли, и особенно если они не очень приятные.

Мой блог, это не только копилка моих знаний, но и место где я могу спокойно написать о чем хочу, тем самым дав себе возможность выговориться. По этому я расскажу вам историю!

Началось это относительно недавно, в моем окружении появился человек, точнее как появился, он был и ранее, но так как общался я с ним редко, меня это особо и не заморачивало. Но с определенного времени мне доводится с ним работать. Казалось бы, просто делайте работу, общайтесь и приходите к взаимовыгодному компромиссу и все будет хорошо! Но увы, этот человек любит вести себя как ребенок, и когда что-то идет не по его, не так как он хочет или задумывал, он начинает психовать. Ему очень не нравится когда ему перечат, и подвергают сомнению его слова, ибо только его мнение и точка зрения самая важная и правильная. А это уж поверьте сильно раздражает и злит, в сочетании с тем, что он пытается командовать, не будучи при этом руководителем (и слава богу), еще и не обладает таковыми качествами.