Провайдер Luky.net краде мій контент

Досить гучна назва для посту, але є як є. Зараз я все поясню до чого тут ці звинувачування, але спочатку скажу, що я не дуже хотів писати цей пост, і спочатку намагався вирішити питання. То ж давайте по порядку!

У мене в блозі, є один з популярних дописів під назвлю "Диагностика работы медиаконвертеров по их индикации", що на поточний момент має трішки більше ніж 190 тисяч переглядів. Але слід зазначатичи, що написаний він ще до початку війни, в осени 2020 року. Як видно з назви це інструкція по діагностиці медіа-конвертерів (це перетворювачі оптичного сигналу на ethernet). Ця інструкція одна з перших в пошуковій видачі! Невеличкий привід для годості, що зробив щось корисне =)

В топі пошукової видачі

Кількість переглядів статті

Але завжди є своє "але".

Я знаю, що є факти використання моїх матеріалів без дозволу та посилання на них. Тож і цей випадок не став виключенням, а дізнався я випадково, просто спонтанно загугливши з цікавості. І яке ж було моє здивування, коли я побачив, що в розділі "Огляд від ШІ" не я один створим такий матеріал! Звісно ж з людсьої цікавості я пішов по посиланню поглянути що там, і був приємно, і не приємно в одночас, здивований, що в тому матеріалі використані мої світлини й текст (за виключення, що його слово в слово переклали на українську, бо так, мій матеріал написаний російською, як я вже зазнчав, ще до початку повномаштабнорї війни).

Видача пошукової системи про двох авторів

Перше що я зробив, це написав через форму зворотнього зв'язку, звернення, з проханням пояснити їх дії, та вказати в їхньому матеріалі посилання на мою статтю. Бо все ж використали мої матеріали, і навіть ШІ каже, що вони ніби як автор (хоча це лише через домен вернього рівня, та вагу їхнього сайту в пошуковій видачі). Відповідь прийшла десь протягом дня з email адреси Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в браузере должен быть включен Javascript. (досить кумедно, і не дуже професіно, в перекладі doomfist - кулак смерті 😄), з настумним текстом:

Добрий день. Не вкурсі звідки картинок. Забезпечую працездатність сайту у спадщину. Є у вас документ який засвідчує, що вони ваші?

На що я надав відповідь:

Доброго дня ще раз. В Україні та більшості країн світу (згідно з Бернською конвенцією) право інтелектуальної власності виникає в момент створення твору і не потребує обов’язкової реєстрації чи отримання спеціальних документів. Дата розміщення мого матеріалу починається з 2020 року (https://www.magnumblog.space/hardware/diagnostics-of-media-converters-operation-by-their-indication), стиль та однотипніть для всіх типів індикації однакова. В вашому матеріали використані мої зображення, назву звісно ви змінили, текст переклали та частково змінили. Розумію, що публікували не ви, а ваш попередник/пеопередники, але запит на право використання ніхто не надсилав. Ви можете використовувати, але за умови розміщення посилання на мене як власника, зручним для вас способом. Я теж колись працював у провайдера та писав статті для сайту з інструкціями, тож сподіваюсь на порозуміння та дякую за майбутню співпрацю.

Скрин орігіналу переписки

Я розумію, що людині воно пофігу, і можливо навіть була розмова в нього з кимось, де йому сказали, що раз немає "патенту" чи ще чогось, то забий і не парся. Але в мене тоді питання, а за що ми тоді воюємо, за які цінності, чи образ життя?! Якщо для нас європейські цінност лише порожній звук, і немає паваги один до одного, тим паче немає верховенства права?!

Знаю, що цей допис, не факт, що дійде о винуватців, та й взагалі буде комусь цікавий, але як факт, я мусив про це написати, хоч би для самого себе. Я не проти щоб вони використовували, якщо воно їм на користь, головне щоб попердньо спитали дозволу, ну або вже вибачились за вчинене. Нажаль ні того, ні іншого не було!

Свій блог я веду для себе, але щиро радію, якщо хтось знаходить тут корисні для себе матеріали! І такі випадки були, коли люди дякували, от наприклад був випадок, коли мені одна людина в 2020 році подякувала за статтю "Баг в биосе нетбука ASUS Eee PC 1201K" написану в далекому вже 2011 році. І ви знаєте, це приємно.